Дім Менкіні
Прогулюючись вулицею Адміральською в Миколаєві, важко не помітити будинок за адресою 41. Особняк був збудований наприкінці ХІХ ст. та виконаний у стилі ренесанс. Нині у будівлі працює Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи. А колись тут жив італієць Петро Йосипович Менкіні (II пол. XIX—після 1916) та його дружина Аделаїда Едуардівна.
Нам відомо, що Петро Менкіні був почесним громадянином Миколаєва, він був інженером-техніком, був членом Імператорського російського технічного товариства, його обирали гласним Миколаївської міської думи (1909-1913) та членом міської управи (1915). Подружжя Менкіні брали активну участь у благодійності та в житті міста. Петро Йосипович перебував у правлінні Людинолюбного товариства при римсько-католицькому костелі, а в березні 1916 року подружжя передало в дар краєзнавчим музеям Миколаєва та Херсона предмети старовини з власної колекції, серед яких були монети з дорогоцінних металів. Сімейний склеп Менкіні з надгробком із білого мармуру зберігся на старому цвинтарі і до наших днів.
Після сімейства Менкіні в будинку по Адміральській жив поет Василь Іванович Богданов (1837—1886), автор вірша «Дубінушка», що згодом став відомою народною піснею. У жовтні 1885-го він приїхав до Миколаєва, де служив у Морському госпіталі лікарем, він перебував у місцевій професійній спільноті та писав вірші.Але через рік він помер через хворобу легень. У миколаївській газеті «Южанин» вийшла наступного дня замітка: «Дружина старшого суднового лікаря Людмила Олексіївна Богданова з дітьми з сумом сповіщають про смерть чоловіка та батька свого Василя Івановича Богданова, яка пішла в Миколаївському морському госпіталі 5 серпня о 7 годині 40 хвилині вечора».
У 20-ті роки XX століття в будівлі працював театральний гурток клубу піонерів, який школярем відвідував Марк Самойлович Лисянський (1913—1993), автор таких відомих пісень: «Дорога моя столиця» , офіційний гімн Москви (з 1995 р.) та улюблена старшим поколінням миколаївців композиція «Корабели». На фасаді будівлі у 2003 році було встановлено меморіальну дошку на честь Лисянського.
