Українці платитимуть за паспорти на нерухомість
Починаючи з весни, набудуть чинності нові будівельні норми для енергоефективності будинків — почне діяти ДБН В.2.6-31:2016 “Теплова ізоляція будівель”.
Така мета наблизить українське законодавство до західних норм енергоефективності, дозволить знизити споживання енергоресурсів на 15% та скоротити комунальні платежі.
Така процедура є зручною для фахівців, але незрозуміла для звичайних користувачів.
“У світі частіше використовуються рамкові визначення класів, які прописують максимальні споживання енергії на квадрат площі. У нас – відсоткове відхилення від норми. “Норма” – клас С. Якщо будівля споживає на 50% менше енергоресурсів – потрапляє до найвищого класу А”, – повідомив голова Асоціації енергоаудиторів України Володимир Печерський.
Дві кліматичні зони в новій ухвалі норм залишилися колишніми. Раніше в Україні енергоефективність вимірювалася більш простим способом – чим довше будинок тримає комфортну температуру, тим клас вищий.
Тепер нова редакція передбачає вимірювати все енергоспоживання: опалення, кондиціювання, вентиляцію, гаряче водопостачання.
Тепер нормою для багатоповерхового будинку (клас С) є споживання 70-80 кВт/год на 1 кв. м площі для зони помірного клімату, та 68-80 кВт/год 1 кв.м для приморської. Котеджі та інші малоповерхові будинки вважаються за нормою 120 та 110 кВт/год на 1 кв. м площі, що обслуговується.
У громадських приміщеннях йде інший розрахунок: енергоспоживання вимірюється не так на 1 кв.м., але в кубічний. У зоні помірного клімату норма — 34-38 кВт·год/куб. м, приморський-36-40 кВт?год/куб. м.Виходить, що зручна ситуація влітку у великих приміщеннях біля моря стане витратною справою для власників.
Вся система працюватиме тільки після ухвалення законопроектів “Про житлово-комунальні послуги”, “Про енергоефективність будівель”, “Про комерційний облік” та “Про фонд енергоефективності”.
В результаті енергоаудитори перевірятимуть приміщення та видавати сертифікат з певним класом енергоефективності. Після незалежного аудиту його внесуть у базу, а перегляд буде доступний кожному.
В ідеалі, покупець/мешканець/орендар будинку офісного приміщення може знайти свій будинок і оцінити, скільки йому обійдеться обслуговування і як можна скоротити витрати.
Володимир Печерський наголосив на двох недоліках нових нормативів.
“По-перше, взагалі не передбачено класу будівель з так званим нульовим споживанням енергії. Тобто якщо хтось забажає спроектувати дитячий садок з тепловими насосами та сонячними батареями, який споживатиме енергії стільки ж, скільки виробляє, йому цього не дозволять. Про “Який прогрес йде мова? Ну і головне: до нормативів з назвою “Теплова ізоляція будівель” включили всілякі інженерні мережі, які повинні регулюватися іншими нормами”, – повідомляє фахівець.
Незрозуміла на даний момент і ситуація із програмним забезпеченням, яке розробив НДІБК. Раніше повідомлялося, що воно буде платним, але вартість поки що не уточнювалася. Хоча Асоціація енергоаудиторів вважає, що послуга має бути або безкоштовною, або надаватись за невеликі гроші.
Ціна паспорта
Лише приблизно 10% приміщень мають енергетичний паспорт, хоча без цього документа збудовані або реконструйовані будівлі не приймають в експлуатацію з 2009 року. Клас енергоефективності визначається проектувальником під час оформлення проектних документів, реконструкції чи капітального ремонту.
Але пропонується оформлення нового виду документів – сертифіката енергоефективності. Саме він, а не енергопаспорт вноситиметься до бази даних, терміном дії до 10 років. На даний момент енергопаспорти оформляються та видаються аудиторами, а починаючи з травня 2015 року цей вид діяльності не ліцензується.
Згідно з Держстатом, до кінця 2015 року загальний житловий фонд країни становив близько 974 млн. кв. Тому, якщо енергоаудит потрібно буде проходити раз на 10 років, а ця робота здійснюватиметься рівними частинами, і на рік досліджуватиметься 97,4 млн.кв.м., що за нинішніми розцінками становитиме 100-150 млн. грн.
Паспорт будинку буде обов’язковим документом під час будь-якої угоди — продаж чи оренда. Хоча фахівці зазначають, що нові правила жодним чином не торкнуться тих, хто здає житло у багатоповерхівках, адже енергоаудит стосується будинку, а не окремих його частин.
Новознавства відчують на собі власники садиб і дач, адже продаж або здача цілісного об’єкта і вимагатиме самого енергоаудиту, хоча дізнатися, наскільки зросте ціна на дану послугу, ніхто не знає.
У європейських країнах норми енергоефективності починали впроваджувати з нерухомості, яка перебувала у власності держави чи громад.
“Очевидно, Україна теж має йти цим шляхом. Спочатку енергоаудит мають пройти всі комунальні будівлі, з подальшою системною їх тепломодернізацією. Це буде гарним прикладом для простих громадян”, – говорить Володимир Печерський.
