Як внести дані до Державного реєстру прав на нерухоме майно, якщо там немає вашої квартири
Українцям, які набули права власності на свої квартири ще минулого століття, рекомендується пройти повторну процедуру реєстрації житла.
Чому це слід зробити
По-перше, важливо зафіксувати право власності на житло чи іншу нерухомість у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Якщо житло не відображено у цьому реєстрі, воно може стати об’єктом інтересу для аферистів, які можуть спробувати заволодіти вашою квартирою.
По-друге, у багатьох українців, які є фактичними власниками квартир, їхнє право власності не відображено у Державному реєстрі через те, що вони отримали право власності задовго до введення електронних реєстрів. Їхнє право власності оформлене у паперовому вигляді, який зараз не має юридичної сили.
Зазначимо, що з 2013 року почав діяти Державний реєстр прав на нерухоме майно, куди внесено усі права власності, отримані після цієї дати. Раніше права власності фіксувалися в іншому реєстрі, який наразі є частиною архіву Держреєстру.
До 2013 року реєстрація права власності проводилась у БТІ, де власникам житла видавалися витяги з реєстру або ставили відповідні позначки на документах. Однак, якщо немає подібних позначок, то важливо поквапитися із реєстрацією свого житла.
Якщо права власності були видані раніше, наприклад, у 80-90 роках, без використання нотаріальних бланків, на звичайному папері і не були зареєстровані в БТІ (тобто відсутні будь-які штампи, позначки БТІ або виписки з БТІ), то дане майно обов’язково має бути зареєстроване у Державному реєстрі прав.
Як внести дані до Державного реєстру прав на нерухоме майно
Для внесення даних до Державного реєстру прав на нерухоме майно необхідно виконати такі кроки:
- підготувати потрібний набір документів;
- звернутися з цими документами до Центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса;
- через п’ять робочих днів отримати витяг із Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Важливо зазначити, що адміністративний збір за процедуру повторної реєстрації власності не стягується, оскільки фактичне виникнення права власності стосується періоду до 2013 року.