Двохрівневі квартири: особливості
Нещодавно дворівневі квартири асоціювалися з дорогими житловими комплексами. Але зараз таке житло стало доступним, дворівневі квартири вже дорівнюють з іншим житлом, як за популярністю, так і за ціновою політикою. Такі квартири зустрічаються у сучасних житлових комплексах практично будь-якого класу від економ до еліт. У вторинному житлі поєднують квартири, розташовані на двох сусідніх поверхах, але для цього потрібно затверджувати проект в органах архбудконтролю.
Основною відмінністю дворівневих квартир є чіткість та статичність планування. Вхідні двері не можна перенести в інше місце. Це стосується й кухні із санвузлом, комунікації яких мають залишатися там, де вони вже були спроектовані. Також чітко розташованими є і сходи на другий рівень, які через технічні умови також не можна перенести.
Переваги дворівневих квартир:
- можливість чіткішого поділу гостьової та приватної або робочої зон;
- варіативність розміщення кімнат та використання різних оздоблювальних матеріалів.
Щодо недоліків, зазначають:
- необхідність підйомів сходами;
- зменшення простору за рахунок сходів;
- статичність планування;
- підвищення вимог безпеки при проектуванні сходів у разі проживання дітей або людей похилого віку.
Основний нюанс планування дворівневої квартири – розподіл житлового простору на зони. Перший рівень – гостьова: передпокій, кухня, вітальня та санвузол.Якщо дозволяє простір може бути розміщена їдальня, кімнати для гостей, кабінет. Другий рівень – це приватна зона. Тут розміщують спальню власників, дитячу, вбиральню, санвузол. Для візуального розмежування зон використовують багаторівневе освітлення різної інтенсивності, зміну оздоблювального матеріалу та подіуми.
Другим, дуже важливим елементом дворівневих квартир є сходи. Її розташування і форма визначають не тільки зонування простору, але і стиль, в якому буде інтер’єр майбутньої квартири. Перенесення чи зміна конструкції сходів обійдеться не дешево, а іноді це неможливо через архітектоніку квартири.
Незважаючи на те, що площа дворівневих квартир економ-класу, як правило, становить 100-110 м², планування має бути продумане. Статичність багатьох елементів такого житла має бути органічно обіграна у дизайні.
