Дім Дзіно
Наші розповіді про пам’ятки архітектури продовжуються і сьогодні йтиметься про черговий важливий об’єкт для нашого міста, який стоїть по вулиці Спаська, 70 – про Будинок Дзіно.
Основні характеристики
Тип будівлі: житловий будинок
Архітектурний стиль: історизм
Архітектор: невідомий
Період будівництва: 2-а половина 19-го століття
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення
Будинок Дзіно отримав своє ім’я від відомого на той час Дометія Григоровича Дзіно. Він був потомственим почесним громадянином Миколаєва, популярним громадським діячем, меценатом та колекціонером. Саме він разом зі своєю родиною проживав у тому, на перший погляд непомітним, будинку на вулиці Спаській. Разом з Дометієм Григоровичем (1862 – 1923) у будинку проживали його дружина Марія Іванівна (1864 – 1908) та діти Євген (1891 – 1908), Олексій (1885 – ?) та Клавдія (1887 – 1970). У 1908 році дружина Дометія Григоровича померла і незабаром громадський діяч одружився з Феодосією Василівною Рахіною. Повінчалися вони у Адміралтейському Соборі.
Дометій Дзіно з 1882 року перебував на службі поштово-товарно-пасажирського пароплавства Мелетіна та КО</ span> Вознесенського пароплавного товариства на річці Південний Буг як агент.Перебуваючи на цій посаді, він зробив багато корисного для мешканців не лише Миколаєва та Вознесенська, а також для Херсонського, Одеського та Єлисаветградського повітів.
Дометій Григорович з кінця 19-го століття і до революції 1917-го року обіймав різні посади в громадських організаціях та міських комісіях. У 1913 році він був нагороджений Міністерством Юстиції золотою медаллю на Андріївській стрічці, а через 3 роки, в 1916 році, його нагородили тією ж медаллю, але вже за благодійність та громадську діяльність.
Дзіно шалено любив історію, старовинні речі і був дуже пристрасним колекціонером, тому в лютому 1913-го року його включили до складу комісії зі створення природничо-історичного музею Миколаєва, в дар якого Дометій Дзіно передав 1773 експонати зі власної колекції. Серед цих експонатів були предмети, що стосуються різних епох та сфер діяльності: безліч античних монет, ольвійська кераміка, старовинне церковне начиння, китайська порцеляна, старовинні коштовності епохи Київської Русі, опудала звірів та багато іншого. Для того щоб це все розмістити, колекціонер замовив величезну засклену вітрину з вільхи, яка також перейшла в дар музею.
Відділ музею з подарованими Дзіно експонатами став іменуватися на його честь, цей факт було зазначено в протоколі засідання музейної комісії від 21 січня 1915 року, а після його смерті в день його ангела служили панахиду .
Помер Дометій Григорович Дзіно на початку лютого 1923 року від інфаркту, його поховали в сімейному склепі на міському цвинтарі разом з першою дружиною та дітьми.
