Дім Заславського
У нашому блозі, де ми розповідаємо про значущі об’єкти Миколаєва, не можна пропустити будівлю, яка була одним із центрів культурного життя міста. Будинок Заславського продовжує прикрашати перетин Великої та Малої морських вулиць. Особняк розташований на вулиці Мала Морська, 15. Побудований будинок був наприкінці XIX – початок XX століття, зараз він є пам’яткою історії місцевого значення.
Власником будинку був колись міщанин Йосип Мойсейович Заславський. У його власності був буфет на Соборній та тютюновий магазин, а жив Заславський на розі Привізної та Різдвяної (зараз Дунаєва та Лягіна, будинок його не зберігся). Свій особняк на розі Малої та Великої морської він здавав в оренду. У будинку був великий зал та 4 просторі кімнати, загальна площа будинку – близько 420 кв. м.
Відомим будинок став як пам’ятник з відновленню міського музею. 15 грудня 1913 за рішенням Миколаївської Міської Думи ініціативною групою любителів-краєзнавців під керівництвом С. І. Гайдученко на базі постійного поповнення знахідок було відкрито Миколаївський природничо-історичний музей у приватному будинку Заславського. Будинок підключили до міської електромережі, сторожова комісія допомогла із забезпеченням зовнішньої нічної охорони.У київському магазині було замовлено «стильні меблі кустарної роботи». Основною експозицією стала колекція Є. П. Францева, яка містила предмети зоології, ботаніки, мінералогії. Фонди музею значно поповнилися за рахунок предметів розкопок в Ольвії та приватних колекцій.
Першим директором музею став С. І. Гайдученко, він був членом-кореспондентом Одеського товариства історії та старожитностей. , колекціонером, археологом та краєзнавцем. До кінця 1915 року музей був дуже популярний, у неділю та у святкові дні його відвідували близько 800 осіб. Дари музею підносили багато відомих миколаївців, серед них пани Кобяков, Іловайський, Діно< /span> та подружжя Менкіні.
Після смерті першого директора Гайдеченка, цю посаду отримав Феодосій Тимофійович Камінський 1922. Камінський перший відкрив городище Дикий Сад в 1927 році. Він також зробив великий внесок у розвиток музею і був справжнім борцем за збереження історико-культурної спадщини. Музей постійно поповнювався, у будинку Заславського вже не вистачало місця. Камінський наполягав на переїзді установи до більш просторого будинку.У червні 1928 року окрвиконком виділив кошти на ремонт будівлі колишньої гауптвахти, і 10 березня 1929 року історико-археологічний музей офіційно відкрився на першому її поверсі, де займав 12 залів. Подальша доля Камінського була не радісною, у вересні 1929-го його заарештували у сфабрикованій справі «Спілки визволення України» та відправили до табору на Далекому Сході. Реабілітували його у 1937 і лише у 1954 він зміг повернутися до рідного міста, де продовжив писати статті та читати лекції.
Будинок Заславського добре зберігся і до наших днів, хоча деякі елементи були втрачені. В одній із кімнат навіть зберігся оригінальний камін. Будівлю було викуплено, і навесні 2017 року розпочалися ремонтно-будівельні роботи, не схожі на реставрацію.
