Фабрика «Золотий якір»
Миколаїв – незвичайне місто. Будучи військовим суднобудівним містом, великою верф’ю, він завжди брав участь у всіх історичних подіях світу та країн. Це позначилося і його архітектурі.
По вулиці Чкалова, 27 (колишня Рибна) зараз працює автошкола. Але мало хто знає, що про цю адресу знаходилася Миколаївська земська поштова станція. Побудована вона була в другій половині 19 століття і належала родині Вайсбейн, про це говорять відомості на адресу-календарі 1904 року: При станції 12 коней, відпустка яких проводиться за квитками, що видаються Херсонською повітовою земською управою. Квитки бувають зі сплатою прогонів та без сплати; у першому випадку стягується по 3 копійки з версти та коня. Коні відпускаються для роз’їздів Херсонським повітом не далі 25 верст від міста Миколаєва».
Управляла земською поштовою станцією міщанка Софія Наумовна Вайсбейн.
«Золотий якір»
У 1910 році на території домоволодіння працювало паперо-картонажне виробниче товариство «Золотий якір», яке належало почесним громадянам Миколаєва: І.А. Вишневському, М.Х. Лукацькому та купцю Давиду Абрамовичу Кантеру. Підприємство на той час приносило добрий дохід: капітал підприємства становив 16,5 тисячі рублів, а річне виробництво – 19,5-20 тисяч рублів. Фабрика могла похвалитися наявністю двигуна потужністю 2 кінські сили.В основному тут робили курильні гільзи, кульки та цигарковий папір. Є припущення, що в 1914 році приміщення для фабрики було орендованим і ним володіла Л.М. Квятковська, не виключено, що вона була родичкою відомого миколаївського купця Якова Квятковського.
Дореволюційна будівля, на жаль, втратила свій первісний вигляд – багато декоративних елементів було зруйновано. При реконструкції колишній вигляд будинку непоправно змінився, а на дореволюційне минуле натякає тепер лише об’ємно-планувальне рішення з симетрично розташованими кордегардіями біля воріт, що ведуть у двір, і проступає на бічному фасаді кладка. Схоже архітектурне рішення можна знайти в будинку на вулиці Ковальській, де частину старої стіни замінили кладкою з силікатної цегли, намагаючись скопіювати оригінальну пластику фасаду.
