Історія Миколаївського кінематографа

Історія Миколаївського кінематографа всього на рік менше, ніж історія світового кінематографа. Самий перший фільм у світі, який набув широкого поширення, був знятий у 1895 році і називався «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сіоти» («L’Arrivée d ‘un train en gare de la Ciotat’). У день прем’єри цього фільму брати Огюст та Луї Люм’єр подивилися у Парижі перший кінематографічний сеанс. І вже менше, ніж за рік кінематограф дістався й нашого міста.

Початок миколаївського кінематографа 

4 серпня 1896 року в театрі Якова Шеффера пройшов перший кіносеанс, який не увінчався успіхом. Незважаючи на це миколаївцям припало до душі відвідування кінотеатрів, та й у маленькому містечку розваг було не багато. Першими миколаївські глядачі побачили 20-метрові стрічки “Прибуття поїзда”, “Венеру в раковині”, “Політого поливальника”. Пізніше фільми стали довшими та цікавішими, наприклад: “Купання придворних дам”, “Вибір живого товару для гарему”, “Невірна дружина” , захоплена при злочині”, “Полювання на бліх” та інші. Попит на кінематограф у місті стрімко зростає і кінотеатри відкриваються один за одним. У 1906 році було відкрито перший стаціонарний кінотеатр – “Електро-біограф”, а центром кіно стала головна вулиця Миколаєва – Соборна.До революції тут працювали 4 ілюзіони.Через рік відкрився театр-ілюзіон на розі вулиці Спаській та Соборній. У цьому ж році Р. К. Зайлер відкриває “Оперний театр-ілюзіон”, який отримує величезну популярність. 1911 – відкриття ілюзіону “Олімп” на розі Микільської, 1912 відбулося відкриття театру мініатюр “Ермітаж”.

Фільми показували частинами, оскільки “кіномеханіку” доводилося постійно перезаряджати кіноапарат. Щоб розбавити ці моменти, власники почали запрошувати артистів, співаків та музикантів. 1913 року відбулася значна культурна подія – з’явився новий великий кінотеатр, власник М. П. Іловайський так його і назвав “Великий кінотеатр”.

Час радянської влади 

Під час радянської влади життя кінематографу змінилося. Усі кінотеатри були націоналізовані.У 1923 році в місті з’явилися дві культурні установи, які мали назву “Перше Держкіно імені Ілліча” та “Друге Держкіно ім. Томського”. Пізніше їх перейменували – Друге почало називатися “ім. Марті”. А колишнє Перше Держкіно отримало назву “ім. Ілліча”. Кіно у цей час ставить уже інші цілі. При кінотеатрах з’являються кімнати освіти, проводять лекції та політінформацію тощо. Йшли лише ідеологічно правильні фільми. Перший фільм зі звуком, які побачили жителі міста, став “Путівка в життя”. У воєнний час кінотеатри були знищені самою владою. Залишився лише один кінотеатр “Жовтень”, а фашисти відкрили для себе кінотеатр “Делі”, який знаходився на місці, де зараз Макдоналдс.

Відродження кінематографа в Миколаєві 

Наприкінці 1940-х років і протягом 50-х років у місті відкривається безліч нових кінотеатрів, у тому числі й літні. Це кінотеатр “Сталінець”, пізніше “Піонер”, “1 Травня” на вулиці Кірова. У 50-х роках: “Спорт” – на вулиці Спортивній, “Літній” – на розі вулиць Скороходова та 6-ї Слобідської, “Миколаїв” – на Новому Водопої, ім. Фрунзе – на вулиці Фрунзе та 7-ій Поперечній, “40 років ВЛКС – у парку Перемоги та багато інших. Один із найпопулярніших був літній кінотеатр “Перемога” на розі Різдвяної та Спаської, зараз тут знаходиться квітковий ринок. У 1959 було відкрито “Дружба” (“Делі”), який став першим широкоекранним кінотеатром. Пізніше вже відкрився кінотеатр “Батьківщина” на Московській, “Юність” та “Іскра”. На 13-й лінії було збудовано великий кінотеатр “Космос”. На піку кіноманії у нашому місті працювало близько 20 кінотеатрів.

Зараз у Миколаєві працює всього 3 кінотеатри, де транслюють сучасне кіно. Це: “Мультиплекс”, “Піонер” та “Батьківщина”.