Казарми флотського екіпажу
Однією з визначних пам’яток Миколаєва є будівля Казарм флотського екіпажу. Будувався об’єкт у 40-х роках XIX століття за проектом К. Акройда, відомого архітектор Морського відомства. Три ідентичні будівлі, витримані в стилі пізнього класицизму, складають комплекс казарм флотського екіпажу. Знаходиться визначна пам’ятка за адресою Набережна, 29. Зараз у будівлі працює Миколаївський обласний краєзнавчий музей та Будівельний коледж. Об’єкт є пам’яткою архітектури національного значення.
Будівля комплексу
Будівля має скромні фасади, які дуже точно відображають головну функцію споруд. Розташовані вони П-образно, оскільки мали стати частиною ансамблю Адміралтейської площі. Плани з будівництва не здійснилися – у 1853-1856 роках розпочалася Кримська війна. З того часу будівництво так і не продовжилося.
Декор стін прикрашений лише ризалітами на кутових частинах і по центру будівлі, а також плоскими пілястрами тосканського ордера. У 1862 році в одній із казарм було відкрито перший середній навчальний заклад — Олександрівська чоловіча гімназія. У кожному з корпусів могло бути близько 1500 осіб. Будівля призначалася для матросів флотських екіпажів.
Уже післявоєнний час, до колишньої гімназії добудували 6-колонний доричний портик з трикутним фронтоном, де знаходиться Миколаївський будівельний технікум. За радянських часів в одному з корпусів жила бригада, зайнята на будівництві та ремонті кораблів Військово-морського флоту СРСР.
Цікаво, що у будівлі на той час була унікальна система обігріву: під кожним з корпусів було по дві котельні: нагріте повітря надходило в спеціальні канали, які передавали тепло в приміщення. Сьогодні в цьому немає нічого не звичайного, але в 1840 не було ні електрики, ні радіаторів, ні циркулярних насосів.
Легенди про казарми
З підвалами старо флотських казарм пов’язано безліч легенд. Одна з них свідчить, що підвали мають 11 ярусів, але нижче за другий ярус ніхто не проникав. Хоча під час прокладання сучасних комунікацій, фахівці знаходили ходи різного призначення, але дізнатися про їх точне спрямування не вдалося. Ймовірно, був хід між комплексом будівель і Адміралтейством. Під час будівництва центральної прохідної Суднобудівного заводу імені 61 комунара цей хід було заблоковано будинком бюро перепусток. Існує легенда про наявність у казармах величезного мідного казана, що знаходився на дні криниці. До кінця підвали казарм не вивчені і це ще доведеться з’ясувати.
